пʼятниця, 1 квітня 2011 р.

Кріп запашний

Кріп запашний (Аnethum graveolens), кріп волоський, або фенхель аптечний (Foeniculum vulgare); з лікувальною метою використовують насіння.
Кріп запашний — всім відома городня однорічна овочева рослина з пряним запахом.




Кріп волоський, або фенхель — багаторічна рослина, яку в нас вирощують лише в Криму, а в дикому стані вона росте не тільки в Криму, але й на Кавказі. Вирощукхть фенхель більше у Франції та Саксонії.


За зовнішнім виглядом ці дві рослини дуже схожі одна на одну, 2ле запах у фенхелю більше схожий на запах анісу.


Хімічні властивості обох видів кропу ще не достатньо вивчено, але фармакологічні особливості їх відомі: вони майже однакові.
У науковій медицині кріп мало застосовують, хоч один із згаданих видів і названо аптечним.
У народній медицині кріп набув досить широкого застосування. Хоч усі випадки народного лікувального застосування кропу й не дуже ефективні, але як збуджуючий, зміцнювальний, відхаркувальний (фенхель особливо) і такий, що оздоровлює весь організм (бо містить у собі вітамін С) та поліпшує обмін речовин, засіб, він все ж цінний і до того ж дуже зручний як проста побутова річ, яка завжди є у кожного напохваті.

Ліки з кропу корисні при засміченні шлунка зі спазмами (особливо у дітей), при вітрах, запорі (ліки з кропу, поєднаного з іншими рослинами) та при хронічному проносі. Як збуджуючий, зміцнювальний і почасти відхаркувальний засіб, ліки з кропового насіння застосовують при туберкульозі легень і рахіті; крім того, при затримці сечі (складні ліки з кропу та інших рослин), при піску в нирках, від болю (як болетамувальний засіб), а також від всякої судоми (у дітей), при недостачі молока у породіль (перед самим годуванням дитини). Це все випадки внутрішнього вживання ліків з кропового насіння.


Як зовнішній засіб, ліки з кропу застосовують при затвердінні залоз, при хворобах очей, при гнійних і так званих золотушних зовнішніх хворобливих процесах (роблять примочки) і навіть як антипаразитний засіб (від вошей) у вигляді мазі на свинячому салі.

Способи застосування. Відвар: одна чанна ложечка товченого кропового насіння на склянку окропу, настоювати протягом 20 хвилин; вживати по дві столові ложки, або по чверті склянки, 3—4 рази на день.


Порошок (з цукром, на смак): по пів або по повній чайній ложечці, три рази на день, запиваючи водою.


Олія фенхелева (або саморобна) — настій насіння простого кропу на соняшниковій олії: 2—3 краплі на цукор (смоктати), три рази на день.

Суміш 1-ша (вживати при запорі): кропового насіння—дві частини, ялівцевих ягід —також дві частини; потовкти це й змішати з однією частиною порошку з сухого листя алое. Беруть чайну ложечку цієї суміші на склянку окропу і вживають по одній столовій ложці, три рази 'на день. Ці ліки добре регулюють функціональну діяльність шлунка.


Суміш 2-га (вживати при затримці сечі): меленого кропового насіння — дві столові ложки, кореня бузини в порошку — три ложки, верблюжої трави в порошку — одна ложка, алое в порошку — також одна ложка. Беруть одну столову ложку цієї суміші на склянку окропу; вживати по одній столовій ложці, три рази на день.

Лікарські рослини в народній медицині" О.П. Попов Видавництво "Здоровя" Київ 1965 ст. 130-132

Немає коментарів:

Дописати коментар